- врятувати
- —————————————————————————————врятува́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
врятувати
Смотреть что такое "врятувати" в других словарях:
вибавити — (від нужди): врятувати; (дитину) випестувати, виховати [V;VII] врятувати [VI] … Толковый украинский словарь
Цыбуленко, Евгений Николаевич — Евгений Николаевич Цыбуленко Євген Миколайович Цибуленко … Википедия
відбаглувати — у/ю, у/єш, док., перех., діал. Захистити, врятувати … Український тлумачний словник
відвалувати — у/ю, у/єш, док., діал. Врятувати, вилікувати … Український тлумачний словник
зрятувати — у/ю, у/єш, док., перех., діал. Врятувати … Український тлумачний словник
інкурабельність — ності, ж. Стан хворого, при якому загальні або місцеві зміни виключають можливість врятувати життя чи повністю відновити здоров я, працездатність … Український тлумачний словник
освічений — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до освітити I; освітлений. II а, е. 1) Який має освіту, засвоїв різнобічні знання; культурний. || Письменний, грамотний. 2) у чому, заст., рідко. Обізнаний. •• Осві/чений абсолюти/зм політика ряду європейських… … Український тлумачний словник
порятувати — у/ю, у/єш, док., перех. і без додатка. 1) Док. до рятувати. 2) Врятувати всіх чи багатьох … Український тлумачний словник
рятунок — нку, ч. 1) розм. Дія за знач. рятувати і рятуватися. 2) Можливість врятувати, врятуватися; вихід із небезпечного, скрутного становища. || Те, що звільняє, захищає від чого небудь. || Той, хто рятує, визволяє від чого небудь; рятівник. 3) рел.… … Український тлумачний словник
соломина — и, ж. 1) Одна стеблина соломи (у 1 знач.). •• Хапа/тися за соломи/ну намагатися використати єдину, хоч і безнадійну, можливість вийти зі скрутного становища, врятувати себе. 2) Порожниста стеблина злакових рослин з потовщеннями на місцях… … Український тлумачний словник
